Увага! Не паліть траву!

Увага! Не паліть траву!

 

Навесні, коли сходить сніг, а також пізньої осені, люди масово спалюють суху траву. Ті, хто заявляє, що спалювати минулорічної трави необхідне, помиляються самі та вводять в оману інших. 

Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Наприклад, з тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

Дим від спалювання трави їдкий, темний та густий, дуже неприємний людям, подразнює очі, має неприємний запах, може викликати алергії. Коли палять траву в місті, то спалюють ті солі важких металів, що осіли на рослинах. Тому такий дим стає отруйним. До того ж у купках сухої трави і хмизу часто є сміття непридатне і небезпечне для спалювання, наприклад, пластикові пляшки.

У сільській місцевості у вогні згоряють залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи летючі токсичні органічні й неорганічні сполуки. Через випалювання трави, вздовж автодоріг відбувається забруднення повітря важкими металами.

Трав’яні пожежі є значним джерелом викидів в атмосферу вуглекислого газу. В природних умовах, коли суха трава не горить взагалі або горить вкрай рідко, наприклад, через попадання блискавок під час сухих гроз – органічна речовина відмерлих рослин або їхніх частин накопичується на поверхні ґрунту. У такий спосіб все це проходить складний цикл перетворень, частково розкладається, перемішується з верхніми шарами мінерального ґрунту (за допомогою діяльності численних ґрунтових тварин) і поступово перетворюється на стійкі органічні сполуки  ґрунту, звичайно, з деякими втратами загальної маси.

Навесні, коли люди палять минулорічне сухе листя, вже ростуть трави та квіти, хоча цього можна не помітити неозброєним оком. Кущі починають свій активний вегетативний період, тобто також ростуть. Тому весняні підпали шкодять траві й кущам. Після підпалів виживає і першою пускається в ріст найбільш стійка та невибаглива трава (часто це бур’яни), що не дає далі зростати іншим.

Через випалювання сухої трави бідніє видовий склад лучної рослинності й тваринного світу. Повсюди, де пройшов вогонь, вже не буде колишнього різнотрав’я, а буде кілька видів найживучіших бур’янів.

Під час паління трави гине багато комах, їхніх личинок і лялечок. У вогні горять всі живі істоти – сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи, які беруть участь в процесі формування ґрунту. Для дощових черв’яків зайвої сухої трави не буває. Вони дуже швидко переробляють її, перетворюють в найцінніше добриво – гумус, і одночасно роблять ґрунт пухким і живим. Суха торішня трава – не сміття, а їжа, житло, притулок і необхідні умови для життя, створені самою природою для тварин і комах.

Випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. Також у вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо новонароджені зайчата, їжаки та жаби. За сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згоряє, хтось задихається в диму.

Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Пожежа не збільшує кількості мінеральних поживних речовин в ґрунті, а вивільняє їх з сухої трави – робить недоступними для живлення рослин. Так втрачаються азотні сполуки (основна частина збереженого в рослинності азоту вивільняється в атмосферу, стаючи для переважної більшості рослин недоступною) і органічні речовини (що утворюються з відмираючих частин рослин, зокрема саме з сухої трави).

Крім того, органічна речовина багато в чому визначає здатність ґрунту протистояти водній та вітровій ерозіям – скріплені органікою частинки піску і глини важче змиваються водою або здуваються вітром. Це означає, що родючий шар ґрунту краще зберігається з плином часу. Врешті решт, органічна речовина вивільняє наявні в ній елементи мінерального живлення поступово, у міру сили розкладання – в той час, як при згоранні органічної речовини мінеральні елементи переходять в розчинну форму (в золі) і швидко та легко вимиваються першим же сильним дощем.

На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.

Тому шановні жителі та гості нашого району перед тим як виникне бажання підпалити суху траву подумайте що Ви залишаєте своїм нащадкам

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

Vlada.online - розробка офіційних сайтів органів державної влади і органів місцевого самоврядування

Логін: *

Пароль: *